КОНТАМИНАЦИЯ КОНТРАЛАТЕРАЛЬНОЙ ПОЧКИ В РАЗНЫЕ ТЕРМИНЫ ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ ПОРАЖЕННОГО ОРГАНА ПРИ ОСТРОМ ОДНОСТОРОННЕМ ВОСПАЛЕНИИ ПОЧЕК У КРЫС
| العنوان: | КОНТАМИНАЦИЯ КОНТРАЛАТЕРАЛЬНОЙ ПОЧКИ В РАЗНЫЕ ТЕРМИНЫ ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ ПОРАЖЕННОГО ОРГАНА ПРИ ОСТРОМ ОДНОСТОРОННЕМ ВОСПАЛЕНИИ ПОЧЕК У КРЫС |
|---|---|
| المؤلفون: | Fedoruk, O. S., Myslytskyi, V. F., Burdeniuk, I. P., Stepanchenko, M. S. |
| المصدر: | Clinical & experimental pathology; Том 14, № 2 (2015) Клиническая и экспериментальная патология; Том 14, № 2 (2015) Клінічна та експериментальна патологія; Том 14, № 2 (2015) |
| بيانات النشر: | Bukovinian State Medical University, 2017. |
| سنة النشر: | 2017 |
| مصطلحات موضوعية: | kidney inflammation, pyelonephritis, contralateral kidney, intact kidney, nephrectomy, bacterial contamination, Escherichia Coli, запалення нирок, пієлонефрит, контрлатеральна нирка, інтактна нирка, нефректомія, контамінація, воспаление почек, пиелонефрит, контралатеральная почка, интактная почка, нефрэктомия, контаминация |
| الوصف: | Exceptionally clinically important is clear understanding of the pathophysiological mechanisms for localization and migration of pathologic microorganisms towards the intact kidney in course of the unilateral inflammatory process. The study aimed to determine the intact kidney’s pathogenic species composition and numerosity in course of rat acute unilateral kidney inflammation, different time frames after the affected organ removal. The experiment was carried out on 54 mature nonlinear white rats Rattus Norwegicus. In all animals an acute unilateral kidney inflammation has been modeled. For modeling of the acute unilateral kidney inflammation in experimental rats, an E.Coli strain was used. The pathogen was previously isolated from urine in patients with the diagnosed urinary tract infection. In order to determine the affected kidney influence on the intact organ microbial contamination, nephrectomy on the affected side was performed on the 10th, 14th and 21st days. Bacterial concentrations in the residual kidney tissue were determined 4, 7 and 14 days after nephrectomy. Control group constituted animals without nephrectomy. Scores were compared to the respective ones of the intact kidney in control group, on the same day of experiment. Reliable changes of almost all microbiologic contamination scores were detected after removal of the affected organ. Infection of the inoculated kidney spread onto intact contralateral organ by the hematogenous and/or lymphogenous routes and persisted there for some specific time. The nature of the infection in the contralateral kidney changed between the 10th and 14th days after inoculation – the agent apparently penetrated the kidney tissue and developed inflammation. Removal of the inoculated kidney timely, before the infection of the intact organ has progressed to its invasive stage, facilitated complete elimination of the pathogen in the contralateral kidney by the 28th day. Виняткове клінічне значення має чітке розуміння патофізіологічних механізмів локалізації (нерозповсюдження) та міграції мікроорганізмів в інтактну нирку за умов однобічного запального процесу. Дослідження переслідувало мету визначити видовий популяційний склад та кількісні характеристики патологічної мікробіоти в тканині інтактної нирки за однобічного запального процесу нирок у різні терміни після видалення ураженого органа. Експеримент здійснено на 54 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norwegicus. Всім тваринам моделювали гострий однобічний запальний процес нирок. Для моделювання запального процесу в нирках дослідних щурів був використаний штам E.Coli, виділений з сечі хворої з діагностованою інфекцією сечової системи. З метою визначення ступеню впливу ураженої нирки на мікробну контамінацію інтакного органа, проводили нефректомію з ураженого боку на 10-ту, 14-ту та 21-шу добу експерименту. Концентрації збудників у тканині резидуальної нирки визначали через 4, 7 та 14 діб після видалення ураженого органа. Тваринам контрольної групи також моделювали гостре однобічне запалення нирок, проте нефректомію з ураженої сторони не проводили. Показники порівнювали з аналогічними в інтактної нирки на таку ж добу експерименту у щурів контрольної групи. Визначено, що після видалення ураженої нирки у всіх підгруп тварин змінювалися практично всі показники контамінованості контрлатерального органа по відношенню до таких, де нефректомія не проводилася. Інфекція з інокульованої нирки гематогенним або/і лімфогенним шляхами потрапляла у інтактний контрлатеральний орган і певний час персистувала в ньому. Між 10-ю і 14-ю добою після інокуляції характер інфекційного процесу у контрлатеральному органі змінювався – збудник проникав у тканини нирки спричиняв запальний процес в останній. Видалення інокульованої нирки до переходу інфекційного процесу у контрлатеральній нирці в інвазивну стадію сприяло повній елімінації збудника з контрлатерального органу. Исключительное клиническое значение имеет четкое понимание патофизиологических механизмов локализации (нераспространении) и миграции микроорганизмов в интактную почку в условиях одностороннего воспалительного процесса. Исследование преследовало цель определить видовой популяционный состав и количественные характеристики патологической микробиоты в ткани интактной почки при одностороннем воспалительном процессе почек в разные сроки после удаления пораженного органа. Эксперимент проводился на 54 половозрелых нелинейных белых крысах Rattus Norwegicus. Всем животным моделировали острый односторонний воспалительный процесс почек. Для моделирования воспалительного процесса в почках исследуемых крыс был использован штамм E.Coli, выделенный из мочи больного с диагностированной инфекцией мочевой системы. С целью определения степени влияния пораженной почки на контаминацию контралатерального органа, проводили нефрэктомию с пораженной стороны на 10-е, 14-е и 21-е сутки эксперимента. Концентрации возбудителей оставшейся почки определяли через 4, 7 и 14 суток после удаления пораженного органа. Животным контрольной группы также моделировали острое одностороннее воспаление почек, однако нефрэктомию с пораженной стороны не проводили. Показатели сравнивали с аналогичными в интактной почке в те же сутки эксперимента у крыс контрольной группы. Определено, что после удаления пораженной почки у всех подгрупп животных изменялись практически все показатели контаминации контралатерального органа по отношению к таким, где нефрэктомия не проводилась. Инфекция из инокулированной почки гематогенным и/или лимфогенным путем попадала в интактный контралатеральный орган и некоторое время в нем персистировала. Между 10-ми и 14-ми сутками после инокуляции характер инфекционного процесса в контралатеральном органе менялся – возбудитель, по-видимому, проникал в ткани почки и вызывал воспалительный процесс в органе. Раннее удаление пораженного органа, до перехода инфекционного процесса в контралатеральной почке в инвазивную стадию, способствовало полной элиминации возбудителя из контралатерального органа. |
| وصف الملف: | application/pdf |
| اللغة: | Ukrainian |
| تدمد: | 1727-4338 |
| الوصول الحر: | https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=scientific_p::e98fa8a4f54e6cfee998ad65e59387cfTest http://cep.bsmu.edu.ua/article/view/1727-4338.XIV.2.52.2015.50Test |
| رقم الانضمام: | edsair.scientific.p..e98fa8a4f54e6cfee998ad65e59387cf |
| قاعدة البيانات: | OpenAIRE |
| تدمد: | 17274338 |
|---|